Кожного разу, коли пробуджується природа і земля одягається у весняні шати, в наших серцях з ніжним трепетом оживає пам’ять про Великого Кобзаря, співця українського народу - Тараса Григоровича Шевченка.

Живе під сонцем любові Шевченкова весна. Тарас прийшов на світ, коли ще скутий кригою сивів у берегах Дніпро.

9 березня у Народному домі м. Галича відбувся святковий концерт на пошану Тараса Шевченка, у якому взяли участь колективи художньої самодіяльності району. Гучною струною лунала Тарасова поезія. Невмирущі твори Кобзаря зворушили серця слухачів.

10 березня біля пам’ятника Т. Г. Шевченку в м. Галичі священики Української греко-католицької церкви відправили панахиду. Галичани вшанували пам’ять Великого Кобзаря покладанням квітів до його монумента. Після відправи відбулося урочисте віче, на якому виступили голова Галицької райдержадміністрації Г. М. Івасишин, генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич», голова Галицького райміськоб’єднання ВУТ «Просвіта» О. Б. Береговський. Промовці наголошували, що в наш час дуже важливо пам’ятати слова великого сина українського народу «Любімося, брати мої», єднатися, не шукати ворога у ближньому, закликали до об’єднання.

Т. Шевченко засівав землю словом, а слово те було про матір і про Україну. Поет дав розіп’яти себе за народ, як Христос. Він карався, мучився, але не каявся, хоча знав, що може воскреснути хіба тільки його дух. А воскреслий дух воскресить Україну.

Українці стоять перед пам’яттю поета, як перед своєю совістю. Ми повинні знати свою історію, шанувати своїх героїв, боротися за краще майбутнє, за справедливість і збудувати таку Українську державу, яку пророкував Великий Геній українського народу Тарас Шевченко.