У конференції взяли участь з польського боку представники Міністерства культури Республіки Польщі, Сенату РП, Генерального консульства РП у Львові, науковці Інституту Археології Університету м. Вроцлава, Політехніки Шльонської в Ґлівіцах тощо. Україну представляли керівники та співробітники Львівської філії Українського національного реставраційного центру, Інституту «Укрзахідпроектреставрація», Національної картинної галереї у Львові, Національного заповідника «Давній Галич», а також науковці зі Львова, Івано-Франківська.
Костел у Більшівцях збудований у 1624 р. ченцями ордену кармелітів. Історія храму тісно пов’язана з іменем коронного гетьмана Мартина Казановського – власника Більшівців від 1617 року. Він був фундатором будівництва дерев’яного костелу та монастиря, які згодом обмурували цегляними стінами. Храмова споруда та будівлі монастиря не раз зазнавали руйнування та запустіння, проте завжди знаходились доброчинці, які жертвували кошти на їх відновлення. Серед них – князі Яблоновські, зокрема з ініціативи останнього з цього роду, князя А. Барнаби, було виготовлено вівтарі та розписано фресками стіни костелу.
У ХІХ ст. монастир кармелітів у Більшівцях був одним з найбільших у Галичині. Ченці видавали книги, малювали ікони, опікувалися хворими та школою, при монастирі існував притулок для вбогих. До Першої світової війни конвент у Більшівцях був центром римо-католицької парохії.
У даний час споруди костелу та монастиря кармелітів реставруються завдяки програмам Міністерства культури Польщі. Як зазначила координатор проектів реставрації та будівництва п. Віслава Ґолік, 99 відсотків фінансування – це кошти Республіки Польща, і жодна копійка з них не витрачена на якісь інші цілі. За справу відбудови костелу Благовіщення взялася спільнота францисканців. Провінціал Закону о. Ярослав Захаріаш вважає, що це голос Божий вказав відбудувати храм. Сьогодні тут проводяться Літургії, щороку в Більшівцях організовуються молодіжні прощі.
Цікавими і змістовними були виступи на конференції. До слова, це вже не перший науковий захід, присвячений проблемам відбудови і реставрації костелу. З 1996 року розпочалася праця з ремонту і консервації об’єкта. Існує ряд фахових питань, на які повинні дати відповідь науковці: архітектори-реставратори, археологи, культурологи. Тому такі заходи мають велике значення саме для пошуків найкращих, найоптимальніших варіантів реставрації пам’ятки. А ще, як наголосив сенатор РП п. Лукаш Абґаровіч, – для єдності і співпраці двох народів, українського та польського, що проживали на наших теренах бік-о-бік впродовж століть.
Директор департаменту Міністерства культури Республіки Польщі п. Яцек Мілер розповів, що починалися реставраційні роботи з підготовки документації, інвентаризації. На цьому етапі виникла тісна співпраця з Львівською картинною галереєю, науковими закладами Львова. Пан Мірослав Фурманек, доктор Інституту Археології Вроцлавського Університету, поділився спогадами про археологічні розкопки під його керівництвом, які проводились усередині костелу Благовіщення та на подвір’ї храму.
Доктор архітектури п. Маґдалена Жмудзіньська з Політехніки Шльонської в Ґлівіцах пригадала поїздку з польськими студентами у Більшівці, де відбувалася їх практика за напрямком «Архітектура й урбаністика», співпрацю закладу з Національним заповідником «Давній Галич», наукову конференцію 2006 року, присвячену проблемам реставрації костелу.
Він імені Національного заповідника «Давній Галич» наукове зібрання привітав генеральний директор-науковий керівник Національного заповідника «Давній Галич» п. Олександр Береговський. Він подякував отцям-францисканам, польським колегам за співпрацю, висловив сподівання, що вона й надалі продовжуватиметься у руслі дослідження і збереження наших спільних пам’яток. Костел кармелітів поляки вважають своєю святинею, українці – своєю. Але, на думку п. О. Береговського, це пам’ятка, яка належить всьому світову. З цікавими доповідями виступили також заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи п. Семен Побуцький та науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини цього закладу п. Віра Гембарська, співавтор книги (разом з О. Береговським) «Санктуарій Матері Божої Більшівцівської». До речі, робочими мовами на конференції, як домовились її учасники, були українська і польська. Доповідачі виголошували свої виступи рідною мовою.
Міжнародна наукова конференція в Більшівцях ще раз продемонструвала, що два народи – український і польський – мають багато точок дотику, спільних інтересів, зокрема й у сфері охорони пам’яток, що належать до світової культурної спадщини.
|
