 Організаторами
конференції виступили Національна академія наук України, Відділення літератури,
мови та мистецтвознавства, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та
етнології ім. М. Т. Рильського і Національний музей народної архітектури та
побуту України. Програма заходів була насиченою і цікавою. Першого дня, 8
жовтня, учасники конференції оглянули музей під відкритим небом, що знаходиться
у с. Пирогів під Києвом. Скансен займає площу 140 гектарів. Тут розташовані
майже всі етнорегіони України – Середня Наддніпрянщина, Полтавщина та
Слобожанщина, Полісся, Поділля, Карпати тощо, відтворено народну архітектуру,
побут українського села ХІХ–ХХ століття. За час існування музею його
співробітники в етнографічних експедиціях зібрали близько 80 тисяч експонатів.
Деякі з них – безцінні, бо збереглися лише в музейних експозиціях.
 Працюють
у Національному музеї народної архітектури та побуту України такі відомі
науковці-етнографи, як Лідія Орел, Ніна Зозуля, Романа Кобальчинська, Ірина
Несен та інші. Саме їх самовіддана праця, професіоналізм є запорукою того, що в
музеї побували сотні тисяч відвідувачів з різних куточків України, з-за кордону.
Ми, наприклад, бачили кілька груп дітей з вихователями. Зауважили: коли діти
стояли біля входу в музей – розмовляли російською, повертаючись, співали
українських пісень. Можливо, наставники підказали, але все так природно – на
фоні українського краєвиду з вітряками, сільськими садибами, обсадженими
яблуньками.
У музеї постійно проводяться різноманітні свята,
фестивалі. Лише цього року відбулося два десятки етнографіних свят, зокрема
приурочених до Різдва, Великодня, останнє – до Покрови.
9 жовтня у Києві відбулася Міжнародна наукова
конференція «Народна культура України: традиції і сучасність». Відкрив пленарне
засідання директор Національного музею народної архітектури та побуту України
Павло Михайлович Федака. Учасників і гостей конференції привітав Петро
Тимофійович Тронько – академік НАН України, голова Національної спілки
краєзнавців України, натхненник створення музею. Священнослужителі зачитали
привітання від Патріарха УПЦ КП Філарета і Кардинала УГКЦ Любомира Гузара.
Перед присутніми виступили гості з Чехії,
Словаччини, Білорусі, Литви, зокрема доктор історичних наук, директор
Національного музею Словаччини – Музею української культури у Свиднику
(Словаччина) Мирослав Сополига, Президент музеїв Словаччини Івета Зускінова,
доктор історичних наук Віктор Коукал (Чехія), доктор історичних наук Еліус
Моркунас (Литва) та інші.
Хор «Гомін» під орудою легендарного Леопольда
Ященка виконав кілька пісенних творів. Присутні підтримували артистів щирими
оплесками.
У роботі конференції взяли участь наукові
співробітники науково-дослідних інститутів, Національних заповідників,
працівники музеїв народної архітектури з різних куточків України. Найбільше
науковців було з Києва, а також зі Львова, Галича, Тернополя,
Переяслава-Хмельницького, Чернівців, Ужгорода, Донецька, Запоріжжя, Миколаєва та
ін. З доповідями і повідомленнями виступили наукові співробітники Національного
заповідника «Давній Галич» Л. Михальчук, О. Олексюк, Р. Ковальський, Л. Бойко.
Слід зауважити, що питання мови на конференції не виникало, адже зібрались люди,
які професійно займаються дослідженням різних аспектів народної культури
України, а мова є її складовою.
Науковці з Інституту мистецтвознавства,
фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського зацікавились темою Опілля, яке
досліджують наукові співробітники Національного заповідника «Давній Галич». Один
з пунктів резолюції передбачає організацію науково-дослідної експедиції на
Опілля з метою всебічного дослідження цього етнографічного району.
|
