У Галереї мистецтв Національного заповідника «Давній Галич» 28 липня відкрилася виставка, на якій демонструються роботи івано-франківської художниці Наталі Громадюк. Чудові пейзажі, буяння квітів, людські емоції і почуття – все це знайшло своє втілення у творах молодої мисткині. Увагу відвідувачів привертають живописні полотна, малюнки на склі, вишивка тощо. Кілька робіт присвячено темі княжого Галича, зокрема «Собор Св. Пантелеймона» (2003 р.), «Вхід у собор Св. Пантелеймона» (2003 р.).

28 липня о 12-ій годині в Галереї мистецтв Національного заповідника «Давній Галич» відбудеться відкриття виставки робіт молодої художниці Наталі Громадюк.

У селі Залуква відреставровано пам’ятник Богданові Хмельницькому. З ініціативи генерального директора-наукового керівника установи Олександра Береговського та завдяки зусиллям працівників Національного заповідника «Давній Галич» Степана Петраша, Романа Бродовича, Володимира Ліуша, Михайла Чіпки, Дмитра і Василя Харуків, Володимира Духовича, Надії Мельник та інших монумент отримав оновлений вигляд.

Виставка картин івано-франківських художників «Паралельний світ» відкрилася у картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич». На виставці представлені картини митців Володимира Сандюка, Владислава Симчича, Михайла Тимчука, Юрія Писара та Михайла Дейнеги - директора Івано-Франківського художнього музею.

Відомого галицького археолога-аматора о. Лева Лаврецького вшанували у Національному заповіднику «Давні Галич» та селі Залуква Галицького району - місці його душпастирської праці. Панахиду на його могилі на залуквянському цвинтарі відправили отець-декан Василь Завірач та парох с. Залуква о. Василь Завірач. На спільній молитві зібралося багато залуквян та працівників заповідника, щоб разом помолитися за душу блаженної пам’яті Л. Лаврецького.

19 травня у Залуквянській загальноосвітній школі відбувся урочистий захід, присвячений 100-річчю пам’яті пароха с. Залуква Лева Лаврецького (1837–1910), зусиллями якого започатковані археологічні розкопки святинь княжого Галича. Перед учнями та вчителями виступили наукові співробітники Національного заповідника «Давній Галич».

14–15 травня у Національному заповіднику «Давній Галич» відбулася Міжнародна наукова конференція «Історико-релігійні та етнокультурні особливості Галицького регіону в загальноукраїнському контексті». Захід мав на меті проаналізувати релігійний досвід Галичини, його вплив на загальноукраїнські процеси, привернути увагу до Галицької землі, де віддавна співіснують різні конфесії.

Оновлено експозицію в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич». 11 травня 2010 р. відбулося відкриття виставки «Нескорені», яку підготувала для огляду науковий співробітник науково-освітнього відділу Христина Береговська. Разом з Галицьким деканом УГКЦ о. Василем Завірачем присутні помолилися за душі залиблих за волю України.

11 травня 2010 року о 13 год. у Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» (м. Галич, вул. І. Франка, 1) відбудеться відкриття виставки фотографій, ікон «Нескорені».

Таку назву має наукова конференція, яка відбудеться в Національному заповіднику “Давній Галич” 14 - 15 травня 2010 року. На конференції працюватимуть такі секції:

- Галицький історичний та релігійний досвід і його вплив на загальноукраїнські процеси;

- Етнокультурні вияви релігійних процесів Галичини та їхня суспільна поліфункціональність;

Українські оази на європейських «мегаклаптиках» землі… Як топчуть українську культуру в присутності закордонних українців... Як, прикусивши язика, не вміємо впильнувати свого набутку…

У переддень Міжнародного дня визначних місць і пам’яток у Національному заповіднику «Давній Галич» гостинно відчинила двері для відвідувачів Картинна галерея, в якій експонуються мистецькі роботи українського художника з Австралії, уродженця містечка Бережани на Тернопіллі Володимира Савчака. На святі були присутні наукові співробітники Національного заповідника «Давній Галич», представники Івано-Франківської обласної та Галицької районної держадміністрацій, обласного відділення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, вчителі й учні Галицьких шкіл та гімназії, а також гості зі Львова, Бережан тощо.

11 березня 2010 року на базі Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного в Києві відбулося засідання бібліотечного клубу «Національні святині». Тема засідання – «Історія малих міст України: місто Галич Івано-Франківської області». Організаторами цього заходу виступили Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека ім. В. Г. Заболотного, Національний заповідник «Давній Галич».

Кожного разу, коли пробуджується природа і земля одягається у весняні шати, в наших серцях з ніжним трепетом оживає пам’ять про Великого Кобзаря, співця українського народу - Тараса Григоровича Шевченка.

У виставковій залі Національного заповідника «Давній Галич» постійно діють різноманітні виставки, на яких демонструються твори живопису, графічні роботи, дерев’яні різьблені вироби тощо. Організовує виставки науковий співробітник науково-освітнього відділу Христина Береговська. Вона є автором проекту «П’ять інтерпретацій України”, мета якого – популяризувати мистецтво молодих українських художників. Вашій увазі –розповідь Христини Береговської про поїздки у різні країни, організацію мистецьких виставок, зустрічі з цікавими людьми...

25–26 лютого 2010 р. у селищі Більшівці Галицького району на Івано-Франківщині відбулася Міжнародна наукова конференція, на якій розглядалися питання відбудови та реставрації однієї з найвизначніших пам’яток пізньобарокової архітектури ХVІІІ ст. – костелу Благовіщення. Саме костел кармелітів і став місцем проведення заходу. ..

21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови та писемності. Генеральна конференція ЮНЕСКО проголосила його у 1999 році. Вперше святкували Міжнародний день рідної мови 21 лютого 2000 р. у штаб-квартирі цієї організації в Парижі. Головним напрямом відзначення цього свята є привернення уваги світової громадськості до збереження і розвитку лінгвістичного розмаїття, а також зміцнення ролі рідної мови як важливого чинника культурної самобутності..

Про вченого, археолога В. В. Ауліха, що 25 років свого творчого життя віддав дослідженню давнього Галича, знає, мабуть, кожен історик, принаймні той, хто займається вивченням княжої столиці.

Майбутній дослідник Галича зацікавився археологією ще під час навчання на філологічному факультеті Львівського державного університету ім. І. Франка. З 1953 року і до кінця життя був пов’язаний з Інститутом суспільних наук (з 1983 р. – Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). Археолог провів ряд розкопок на слов’янському поселенні в с. Ріпнів Львівської області (результати досліджень лягли в основу його кандидатської дисертації), Зимнівському городищі поблизу Володимира на Волині. Починаючи з 1969-го року Вітольд Ауліх досліджує терени давнього Галича. Очолювана ним Галицька постійно діюча археологічно-архітектурна експедиція провела неоціненну роботу, вивчивши понад 10 тисяч квадратних метрів культурного шару Крилоського городища. Вагомим результатом творчого ентузіазму В. Ауліха та учасників експедиції стали наукові звіти обсягом близько 1000 сторінок машинописного тексту та понад 500 таблиць з рисунками, кресленнями та фотоілюстраціями.

8-10 жовтня у Києві відбулась Міжнародна наукова конференція «Народна культура України: традиції і сучасність», присвячена 40-річчю заснування Національного музею народної архітектури та побуту України, у якій взяли участь і працівники Національного заповідника «Давній Галич».

Урочище Спасівське (колись поле Спаса Нерукотворного) в с. Семеківці – це насправді вибране місце. Там, де знаходиться тепер садиба Володимира Михайловича Головацького, за часів Австро-Угорщини була церква, що згоріла під час Першої світової війни. Можливо, енергія цього святого місця спонукала господаря обійстя, агронома за професією, спорудити капличку на власному подвір’ї, надихнула малювати і різьбити ікони. Найцікавіше, що все це пан Володимир почав робити, маючи за плечима півстолітній життєвий шлях. За три роки на його подвір’ї виросла капличка Пресвятої Трійці, стилізована під 16-17 століття, у якій господар розмістив власноруч вирізьблений іконостас, намальовані в народному стилі ікони. А ще в доробку В. Головацького – кілька десятків різьблених робіт, картин живопису і графіки.